Конспекти уроків за технологією зустрічних зусиль

Конспект уроку за технологією зустрічних зусиль

Тема. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. Гуманістичний зміст «Іліади»

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання інтерактивних вправ. 

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися; підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати  інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;

соціальну – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; виявляти толерантність у ігровій та інтерактивній діяльності;

комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної ігрової та інтерактивної діяльності;

формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практико-орієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву; виховувати гуманні почуття;

літературознавчої – вчити учнів вдумливо читати античний твір, аналізувати образи Ахілла і Гектора, визначати ідею твору;

культурологічної – формувати уявлення про гуманістичний пафос поеми «Іліада».

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І етап  «Розминка»

Прийом «Відстрочена відгадка»

Завдання. Розгляньте фрагмент малюнку до поеми Гомера «Іліада».

Висловіть припущення, що зображено на малюнку? Відгадку цієї загадки ви дізнаєтесь протягом уроку.

ІІ етап «Контрольно – підготовчий» 

Прийом «Вірю! – Не вірю!»

Учні мають  визначити, правильне чи хибне твердження.

Учитель. У пісні «Двобій Ахілла і Гектора» у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Давайте пригадаємо, що ми знаємо з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни.

–   Чи вірите ви, що Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди? (Вірю).

–   Чи вірите ви, що Фетіда хотіла зробити сина божественно гарним? (Не вірю!  Фетіда хотіла зробити сина безсмертним).

–   Чи вірите ви, що богиня Фетіда вдень мастила маленького Ахілла небесною амброзією, а вночі тримала над водою. (Не вірю!  Фетіда вночі тримала сина над вогнем).

–   Чи вірите ви, що в Ахілла зосталося вразливим для зброї одне місце – долоня? (Не вірю! Вразливе місце Ахілла – п’ята).

–   Чи вірите ви, що Фетіда знала, що її сину судилося прожити спокійно і довго, або загинути молодим, проте уславити своє ім’я? (Вірю).

–   Чи вірите ви, що Гектор, старший син царя Трої Пріама, був найкращим воїном Трої?

Учитель. В «Іліаді» Гомер зображує події Троянської війни, пов’язані з гнівом Ахілла. Перший раз Ахілл розгнівався на Агамемнона за те, що той забрав у нього його полонянку Брісеїду. Розгніваний Ахілл припинив брати участь у війні. Вдруге Ахілла охопив гнів, коли від руки Гектора загинув на полі бою його найкращий друг Патрокл. Ахіллес охоплений почуттям помсти.

Оголошення теми уроку

ІІІ етап «Виклик»

Прийом «Питання до тексту» (перевірка виконання домашнього колективного завдання)

Обмін запитаннями. Знаходження відповідей на них

ІV етап «Співтворчість»

«Коло думок»

–   Чи можна, на вашу думку, Ахілла і Гектора вважати ідеалами воїнів?

–   На боці якого героя ваші симпатії: Ахілла чи Гектора? Аргументуйте свій вибір.

Робота з текстом пісні 22 (вірші 140 – 410)

Бесіда

– Прокоментуйте розгорнуте порівняння, яким розпочинається пісня 22 «Двобій Ахілла і Гектора». Як це порівняння допомагає краще зрозуміти стан Ахілла? На боці якого героя, на вашу думку, симпатія Гомера?

«Так же, як сокіл у горах, з пернатих усіх найбистріший,

Легко під хмарами гонить сполохану горлицю дику

Й мечеться там на всі боки, а сокіл із клекотом хижим

Швидко її настигає, здобичі прагнучи серцем.

Рвавсь так Ахілл уперед, та вздовж іліонського муру

З трепетом Гектор тікаючи, дужими рухав коліньми».

(Ахілл розлючений, охоплений почуттям гніву і помсти, в його серці немає жалю і співчуття. Він діє як хижак, котрий переслідує свою жертву. Відчувається, що симпатія Гомера на боці Гектора, адже Гектор ­– захисник своєї Батьківщини).

–   Помираючи, Гектор звинувачує Ахілла в тому, що у того «залізне серце». Підберіть синоніми до епітету «залізне»? (Жорстоке, безжалісне, зле тощо).

–    Знайдіть у тексті підтвердження того, що серце Ахілла «залізне». (На всі прохання Гектора не глумитися над його тілом після смерті Ахілл гнівно відповідає: «Не говори мені, Гекторе клятий, про жодні угоди!» «Псе, не благай мене задля колін і батьків моїх рідних. Тільки б дав волю я серцю і гніву своєму, то м’ясо Рвав би із тебе й сирим пожирав би, - таке ти накоїв…»).

–   Ахілл убиває «божистого Гектора». Проте цього було недостатньо. Ахілл мститься Гектору і після смерті. Як саме? Зачитайте.

«Коло думок»

–   Чи можна, на вашу думку, виправдати таку жорстокість Ахіллеса тим, що це помста за загиблого друга Патрокла? (Орієнтовна відповідь: Ахілл учинив із Гектором по-звірячому. Нічого людського у цьому вчинку немає).

Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель демонструє малюнок.

Завдання. Оберіть цитату із пісні 22 «Двобій Ахілла і Гектора» для підпису малюнка.

Учитель. Безперечно, «Іліада» – це поетичний протест проти війни, яка руйнує не лише життя людей, але і спотворює їхні душі, робить «залізними» серця. Пісня «Двобій Ахілла і Гектора», яка має надзвичайно викривальний характер, логічно мала б закінчити поему, ідеєю якої є засудження війни.

«Коло думок»

–   Чому, на вашу думку, поет обрав інше завершення «Іліади» – піснею «Пріам у Ахілла»? (Гомер вірить у людину, в її добре серце, у те, що навіть жорстока війна не здатна вбити в людині почуття любові і співчуття).

 У заключній пісні «Іліади» Гомер розповів нам про людяного Ахілла і показав, що «залізне серце» може плакати!

Робота з текстом пісні 24 «Пріам у Ахілла» (вірші 470 – 670).

–   Що ми знаємо з міфів про життя Пріама до Троянської війни?(Пріам, Зевсів нащадок, правитель Трої. Мав багато дітей, розумних і гарних. Та найдужче цар пишався старшим сином Гектором).

–   Яке лихо принесла йому Троянська війна? Зачитайте. («Я ж, нещасний без краю, синів породив щонайкращих В Трої просторій – а нині в живих не лишилось нікого. Аж п’ятдесят їх у мене було до приходу ахеїв»).

–   З якою метою Пріам прийшов до Ахілла?(З проханням віддати для поховання тіло сина Гектора).

Прийом «Театралізація»

Робота в групах

Завдання. Підготуйте інсценування епізоду «Пріам у Ахілла».

Групи демонструють свою театральну постановку. Обговорення.

«Коло думок»

– Чим закінчується поема «Іліада»? (Ахілл і Пріам домовляються про перемир’я, яке триватиме 9 днів).

–   Чому Гомер обрав саме такий кінець твору? Чому він не використав дуже цікавий міфічний сюжет про падіння Трої? Таке закінчення було б і логічним і цікавим. (Гомер закінчує поему про війну описом миру, який наступає в душі головного героя і між воюючими народами).

Заключне слово вчителя. Ми можемо лише уявляти цю картину. Після майже десяти років кровопролить наступає короткий мир. За мурами Трої оплакують Гектора, а в таборі ахейців тиша. Зморені тривалою війною греки милуються високим небом, слухають спокійний плескіт хвиль і з сумом і тугою вдивляються у далечінь. Там, далеко за морем, їхня рідна Греція, домівка, сім’я… І прокидаються в душах суворих воїнів добрі почуття…

Мир у серцях людей, мир між людьми і народами. Ось прекрасна мрія великого Поета. Мабуть, тому на заключних сторінках його «Іліади» немає пожежі Трої, руйнування цілого світу. Мрією про мир і вірою в Людину, яка здатна подолати зло в собі і навколишньому світі, закінчує Гомер свою безсмертну «Іліаду».

V етап «Рефлексія»

Прийом «Мікрофон». Ми розпочинали знайомство з «Іліадою» з розповіді про Генріха Шлімана, який під впливом цієї книги зробив велике відкриття – розкопав Трою.

–   Які «відкриття» зробили ви, познайомившись із окремими сторінками поеми «Іліада»?

Домашнє завдання. Колективне: зробити записи у читацьких щоденниках про поему «Іліада»;  групове: виготовити презентацію «Давньогрецька лірика»; індивідуальне: підготувати художнє читання вірша Тіртея «Добре вмирати тому…».

  Клименко Алла Олександрівна,

вчитель зарубіжної літератури Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Смілянської міської ради Черкаської області

 Тема. Новаторство В. Стефаника. Новела «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції.

 Мета:розкрити історичну основу твору, сюжетно-композиційні особливості новели; формувати вміння розкривати  драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображуваного, характеризувати героїв; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: засвоєння нових знань (технологія зустрічних зусиль).

 Обладнання: портрети письменника, тексти творів, таблиця, ілюстрації(презентації),  роздатковий матеріал.

Я писав тому, щоб струни душі селянина

 так кріпко настроїти і натягнути,

 щоби з цього вийшла велика музика Бетховена.

В.Стефаник

Перебіг уроку

Технологічна карта

І. Розминка

1.1.»Асоціації» до слів хрест, хресна дорога

ІІ. Контрольно-підготовчий етап

 1.Тестування

Варіант 1

1. В. Стефаник — неперевершений майстер...

А соціально-психологічної новели

Б соціально-побутової повісті

В філософського роману

Г драматичного твору

2. Уміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте на­дало творам В. Стефаника того болю, що гримів, як музика...

А П. Майбороди

Б М. Лисенка

В Л. Бетховена

Г К. Стеценка

3. В. Стефаник народився на ...

А Львівщині

Б Івано-Франківщині

В Вінниччині

Г Тернопільщині

 4. Писати почав Василь Стефаник у Кракові, з 1897р. його твори друкуються у чернівецькій газеті...

А «Воля»

Б «Народне життя»

В «Правда»

Г «Зоря»

5. В. Стефаник — письменник...

А XX ст.

Б XIXст.

В кінця XVIII — початку XIXст.

Г кінця XIX — початку XXст.

6.В. Стефаник, окрім того, що був обдарованим письменником, вважався незрівнянним...

А педагогом

Б психологом

В музикантом

Г істориком

7. Творчість В. Стефаника зближується...

А з експресіонізмом

Б романтизмом

В сюрреалізмом

Г символізмом

8. У рідному селі В. Стефаник відкрив...

А школу

Б музей мистецтв

В літературознавчий гурток

Г читальню

 9. З 1892р. В. Стефаник навчався на...

А медичному факультеті Краківського університету

Б філологічному факультеті Київського університету

В юридичному факультеті Чернігівського університету

Г хіміко-біологічному факультеті Полтавського педагогічного інституту

 10. До «покутської трійці» належали...

А В. Стефаник, О. Кобилянська, І. Франко

Б Л. Мартович, М. Черемшина, В. Стефаник

В В. Стефаник, М. Павлик, О. Маковей

Г М. Шашкевич, В. Стефаник, Н. Кобринська

ІІІ. "Виклик"

3.1.Заповнити таблицю(очікувані результати)

Що  знаємо?	Про що  хочемо дізнатися?	Про що  дізналися?

ІV."Співтворчість"

1.Дослідження теми уроку

1.1. Історична основа твору

Новелу «Камінний хрест» було написано на початку 1899 р і тоді ж таки надруковано в «Літературно-науковому віснику». «Камінний хрест» — єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам’яний хрест (який, до речі, і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у далеку Америку, він постійно бачив опухлі від плачу очі, спечені губи, чув захриплі від стогону голоси.

Протягом 1890-1910 рр. тільки з Галичини виїхало за кордон 300 тисяч українців. Головною причиною еміграції був пошук кращої долі. 

Стефаник свідомо користувався покутським діалектом – мовою, якою говорили його герої – покутські мужики.

Своєрідним похороном виступає прощання Івана Дідуха з рідною хатою, селом, односельцями. Полька, яку танцює Іван із дружиною, нагадує танок смерті. Прохання поминати їх у церкві підтверджує це.

Камінний хрест зі своїм і жіночим іменами, поставлений Іваном Дідухом на глиняному горбі, котрий він зробив родючим своєю тяжкою працею, став пам’ятником не лише його родині, а й всім тим трудівникам, які виїздили до Америки й Канади, котрі асоціювались у Стефаника з могилою.

Іван Дідух – незабутній образ селянина-трударя.

                                                                           Стислі нотатки

–      враження від побаченого на Краківському вокзалі;

–      масовий виїзд селян до Америки(554 тисяч українців із Галичини на поч. 20ст.);

–      в основі – справжні події, пов’язані із родиною Стефана Дідуха, який виїхав до Канади і поставив на горбі камінний хрест.

1.2.Тема: драматична доля життя селян Галичини к.19 – поч. 20ст., пошуки кращого життя.

1.3.Жанр: центрогеройна новела.

1.4.Сюжетно-композиційна організація твору

Експозиція: передісторія життя героя – вмотивування причин вибору Івана Дідуха.

Зав’язка: усвідомлення Іваном того, що тяжка праця на землі не дає матеріального добробуту.

Розвиток дії: безперервні зміни душевного стану Дідуха;

запрошення селян для прощання;

ставить хрест, ніби заживо ховає себе й дружину;

розмови із старим Михайлом.

Кульмінація: танець Івана із дружиною, що передає духовну кризу героїв.

Розв’язка: герої вирушають із села.

Композиція

Перший розділ новели виконує функцію експозиції, вона ознайомлює читача з долею героя: тут подано портрет Івана Дідуха й авторські екскурси в його біографію. Після десятирічної служби у війську Іван повертається в село і стає ґаздою на залишеному в спадщину кам’янистому горбі. Люди пам’ятають Івана у вічній виснажливій праці на цьому горбі.

Наступні шість розділів — епізоди сповіді Дідуха про своє життя перед запрошеним на прощальний обід селом. Одним із найяскравіших засобів індивідуалізації головного героя є його монологи, у яких домінує образ горба, на якому Іван поставив собі й дружині хрест. Образ хреста символізує тяжку, каторжну працю селянина, а водночас трагедію його вимушеної розлуки з рідною землею.

Проблематика. Стильова своєрідність

Через вужчу, конкретно-історичну проблему еміграції автор розкриває у творі й значно ширшу, вічну проблему екології буття.

2. Робота в групах

                Перша група (1 розділ)

1.    Чому Іван і кінь зображені паралельно?

2.    За що Івана звали Переломаним?

3.    Яке його минуле життя?

4.    Чому не кидав працю на «тяжкому горбі»?

5.    Як вплинули на нього рекрутчина, смерть батьків, розорення господарства?

6.    Чи є він романтиком, відчуває насолоду від праці на землі?

Друга група (2 розділ)

1.    Чому Іван «спросив ціле село»?

2.    Які почуття його переповнюють?

3.    Знайдіть образи-символи на початку другої частини.

4.    Який стан душі Івана?

Третя група (3 розділ)

1.    Що стало причиною еміграції селян? Чи вірять вони у знайдене там щастя?

2.    Чим для Дідуха є розлука з рідною землею?

3.    Що переважило у ньому – любов до землі чи любов до дітей?

4.    Чи можемо ми його за це засуджувати?

Четверта група (4р.)

1.    Як виявляється характер Івана, коли він просить односельців найняти на службу його родину?

2.    За що люди шанують Івана?

3.    Чому йому такий дорогий горб?

П’ята група (5р.)

1.    Про що розмовляють селяни  і що  їх хвилює?

2.    Прочитати останній абзац. Як передано автором душевний стан героїв? Назвати художні деталі.

Шоста група (6р.)

1.    Довести, що цей розділ є психологічно найбільш напруженим.

2.    Яке враження на односельців справляє танець Івана? Назвати твори, у яких танець передає сильне хвилювання героїв.

Сьома група (7р.)

1.    Як ви розумієте образ-символ камінного хреста?

Запитання для індивідуальної роботи

- Знайти в тексті місця, де показано любов Івана Дідуха до своєї землі, до того піщаного горба.

- Чому ж Іван Дідух їде до Канади?

- Як побудована новела композиційно?

- Якими художніми засобами підкреслюється тяжке становище сім`ї Івана Дідуха і безрадісне майбутнє емігрантів?

- Чому новелу названо «Камінний хрест»? Що символізує ця назва?

- Назвіть риси реалізму та експресіонізму у новелі.

- Який етнографічний матеріал використано в новелі?

- Яку роль відіграють діалектизми?

- Яку естетичну функцію виконує опис зовнішності Івана?

- Як би ви сформулювали ідею новели?

- Як ви розумієте зізнання В.Стефаника: «Я писав тому, щоб струни душі селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з цього вийшла велика музика Бетховена».

- У чому полягає загальнолюдське значення змісту та ідеї новели?

3. Думки літературознавців

У новелі – єдність з усією землею та космосом, викликана динамічно-експресивною, але й дуже важкою працею Івана Тут влучно вжитими активними дієсловами показаний внутрішній рух і закрите в колі взаємнення, яке створює цілість і єдність. Тінь Івана та горба несло разом сонце «далеко на ниви». Але лише його тінь виглядала, як тінь велетня, бо він був тим елементом, який оживляє все навколо себе.             Спочатку ожив горб, бо він «зібгав у дугу» постать Івана, він «їсть сонце» та «п'є дощ», тому мусить родити хліб. Задарма не можна жити, тому горб має працювати — родити хліб, і Іван повинен працювати, збира­ючи цей хліб із горба, щоб також їсти. Тут відбувається об'єднання протиріч: зігнута в дугу до землі постать Івана об'єднується з його тінню, поширеною в безмежну далечінь. Експресія Івана, яка є його працею, спонукає горб до праці, зрушує землю до руху життя, бо його тінь просувається далеко по нивах і, засло­нивши їм сонце, також їх тривожить. Іван — велетень, оскільки володіє всім навколо себе й об'єднує його в одну нерозривну цілість.

      Виїзд до чужої країни — Канади — розірвав у його душі цей зв'язок єдності зі світом. Автор пригадував в останні роки життя: «Він дуже не хотів покидати свого каменистого ґрунту, та діти, невістки і доньки не давали йому жити, і він лиш тому втік до Канади, щоби могти жити дальше. Він дійсно ще довго жив у Канаді, але писав мені, що все чуже довкола нього і що його ферма йому немила, та його дітям добре поводиться».

     «Камінний хрест» — це воздвигнутий рукою та словом письменника велич­ний пам'ятник людським стражданням. Велика туга лягла йому на душу, йому здавалося, що життя його покинуло, бо він «каменів». Василь Стефаник часто вживає у своїх творах образ каменя для позначення омертвілої душі. Письмен­ник знову використовує засіб перенесення стану людської душі на мертвий предмет, щоб матеріалізувати його, — камінь, який вода викинула на чужий берег. Це водночас і доля Івана, яка викидає його до чужої країни: «То як часом якась долішня хвиля викарбутить великий камінь з води і покладе його на берег, то той камінь стоїть на березі тяжкий і бездушний... Блимає той камінь мертвими блисками, відбитими від сходу і заходу сонця, і кам'яними очима своїми глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив його від віків. Глядить з берега на воду, як на втрачене щастя. Отак Іван дивиться на людей, як той камінь на воду»

    Жити на своїй землі, бути фізично здоровим, уміти господарювати, любити працю на землі понад усе — і не мати можливості з'їсти шматок хліба, прогоду­вати свою родину. Чи може бути щось жахливішим? Трагічним видається образ Івана Дідуха, який усе своє життя знав лише одне «роб та й роб» Старе дерево не прийметься при пересаджуванні. Так і Іван. Він хоронить себе та дружину на рідному шматочку землі, з яким зрісся тілом і душею.

V.Рефлексія

1.«Незакінчені речення»

Сьогодні на уроці я дізналась про…

Найбільш цікавим було …

Я намагався(лась)…

Я зрозумів(ла) що…

VІ.Домашнє завдання

1.    Прочитати н. «Марія».

2.    Написати міні-роздум про  подальшу  долю героїв.