На сторожі емоційного інтелекту людини – Слово!

На сторожі емоційного інтелекту людини – Слово!

Урок літератури сьогодні й завтра – це оволодіння мистецтвом спілкування, спільного пошуку істини. Сама словесність відкриває безмежний світ, в якому можна невтомно працювати  над собою – здобувати знання, розвивати саморефлексію, самоаналіз,  самооцінку, самосвідомість, уміння керувати своїми емоціями.

На базі Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 відбувся обласний семінар-практикум «Формування емоційного інтелекту особистості засобами світової літератури» для методистів РМК(ММК) відділів ( управлінь) освіти / керівників РМО (ММО) учителів світової літератури, який став практичним втіленням рекомендацій обласного науково-теоретичного семінару з означеної проблеми,  проведеного відділом гуманітарних дисциплін Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського раніше.  

Як справжній театр починається з гардероба, так і школа починається з подвір’я, коридорів, кабінетів, класних кімнат, гамірливої шкільної сім’ї – розкішні ялини, чистота, затишок, естетичне оформлення, атмосфера доброзичливого емоційного спілкування спонукають до відкритого діалогу споріднених душ. 

Спочатку переглянули виставку  методичних  матеріалів  учителів  світової літератури  шкіл  міста  та  творчих  доробок  учнівського  й педагогічного колективу школи № 4, відвідали шкільні літературні музеї Олеся Донченка та Володимира Малика, кімнату-музей космонавтики, отримали естетичну насолоду від ознайомлення з полотнами видатних художників – лубенців  у картинній галереї навчального закладу.

Низкою майстерно виконаних музикальних творів шкільний духовий оркестр налаштував учасників семінару на сприйняття проблеми формування емоційного інтелекту в умовах сучасного загальноосвітнього навчального закладу.

Зі словом  про здобутки, проблеми і перспективи освітньої галузі міста Лубен виступив Мирослав Костенко,  начальник управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Школу презентувала директор школи Світлана Коробицька, обдарований педагог, неординарна особистість.

Алла Миколаївна Ясько, керівник міського методичного об'єднання вчителів світової літератури та російської мови міста Лубен, спираючись на здобутки передового досвіду словесників міста, довела, що високий рівень методичної роботи відкриває шлях до високої якості освіти.

Фрагментами уроків «Трагічна доля митця за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита", 11 клас (А.М.Ясько, спеціалізована школа №6); "Гоголь і Україна", 7 клас ( С.М.Шуляк , ЗОШ №10); С.Маршак "Дванадцять місяців", 5 клас (Т.В.Климко, ЗОШ №7); Анрі Барбюс "Ніжність", 11 клас (М.Ф.Комарова, ЗОШ №1.), проведених учителями світової літератури міста, було засвідчено методичну вправність та доцільність використання сучасних мультимедійних, комп’ютерних, проектних, інтерактивних технологій для формування емоційного інтелекту особистості на уроках світової літератури.

Наступною сторінкою семінару був «круглий стіл» з проблеми «Емоційний інтелект: точка зору».

У своєму виступі методист світової літератури ПОІППО Валентина Чирка акцентувала увагу присутніх на експлікації категорії духовного розвитку вчителя літератури в компетентнісному підході.        .

Тема  «Чуттєво-емоційне сприйняття літературного твору», висвітлена кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри зарубіжної літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Ольгою Орловою, викликала жваву дискусію.

Перлиною семінару став обмін досвідом роботи з учителями-методистами, лауреатами та дипломантами ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2008, 2011» в номінації «Світова література» Іриною Ротань (Карлівська ЗОШ № 4) – «Формування емоційного інтелекту в парадигмі сучасного метакогнітивізму на уроках світової літератури»; Євдокією Кашубою (Малорублівська ЗОШ І-ІІ ступенів Котелевського району) – «Дитяча література ХХ – ХХІ століть: якісно новий зміст комунікації»; Оленою Гребенюк (Сахнівщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Машівського району) – «Вітагенне навчання на уроках світової літератури»; Валентиною Кошовою (Решетилівська гімназія) – «День Європи в навчальному закладі». Надзвичайно зацікавила колег презентація досвіду  Володимира   Глібовця (Гребінківська гімназія) – «Використання  інформаційно-комунікаційних технологій  на уроках  світової  літератури».

У процесі інтерактивних майстер-класів учителів-методистів учасники семінару опановували методику формування емоційного інтелекту, навички застосування новітніх, зокрема, проектних, мультимедійних, ігрових технологій  навчання літератури, а також ознайомилися з матеріалами електронного посібника «Світова література. 8 клас. Презентації. Тести. Вікторини.», автором якого є вчитель-методист Гребінківської гімназії  Володимир Глібовець.        

Заключним акордом семінару стала літературно-музична композиція "Емоції – струни людської душі" у виконанні  школярів під керівництвом Валентини Романової, Людмили Васенко, Ірини Марчак.    

Учасники семінару переконалися в злагодженій результативній роботі Лубенського міського методичного кабінету, представленого Надією  Січкар (завідувачка) та Неонілою Данильченко (методист), котрі разом зі словесниками міста забезпечили ґрунтовну підготовку й високий рівень заходу.

Завершився семінар екскурсією до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря та Кургану Скорботи.

Методичні рекомендації семінару

 Справжня сила мистецтва слова – у спроможності й сміливості винести на всезагальний огляд  найпотаємніші порухи душі, у сприянні духовному очищенню людини, у збагаченні чуттєво-емоційним досвідом поколінь, які постають нетлінними на сторінках світової літератури.

Соціальна значимість мистецтва слова визначається рівнем впливу художніх образів на внутрішній світ людини, на всі напрямки її соціальної діяльності.

Ф.М.Достоєвський відзначав, що в процесі спілкування з мистецтвом художні враження «поступово нагромаджуючись, пробивають з розвитком серцеву кору, проникають у серце, в його сутність, і формують людину». При цьому, передаючи людям цілісний конкретно-почуттєвий соціальний досвід, мистецтво використовує феномен емоційної пам’яті людини, яка в багато разів сильніша за раціональну.

Емоційна пам'ять, як зазначають І.А.Зязюн, Г.М.Сагач, надзвичайно тривка і формується як «пам'ять серця» без усякого заучування. Сприйняті й засвоєні художні образи стають мотивуючою силою людської поведінки, смислоутворюючими факторами життя людей.

Будучи людинознавством, література зображає не тільки людські взаємини, джерело почуттів, але й величезною силою проникнення у внутрішній світ людини виражає найглибші почуття, показуючи їх як спонукальну силу вчинків і взаємин людей. Отже, змістом літературної освіти з точки зору проекції на життєво важливі компетенції слід вважати не знання-інформацію, а плекання гомо спірітус – людини духовної, розглядаючи при цьому емоції як складову інтелектуального капіталу педагога.

Учитель має взяти до уваги, що справжній урок літератури це:

–      спільний пошук істини вчителем та учнями;

–      лабораторія культури мислення;

–      мотивація навчання як головне, на що слід спрямувати педагогічний пошук;

–      урок інтелектуальний та емоційний;

–      співтворчість учителя та учнів має досягти такого рівня, щоб духовні споживачі піднялися до рангу творців.

          Основна ж ідея такого навчання – знання не з примусу, а з цікавості, що досягається завдяки ефекту здивування. У нашій пам’яті залишає слід лиш те, що нас вражає. І вчитель не має права забувати, що розумовий розвиток накладається на емоційний. Слово, думка, дія є універсальними засобами формування емоційного інтелекту. Розумне й моральне завжди збігаються (Л.Толстой).

Ураховуючи можливості й перспективи формування емоційного інтелекту у процесі вивчення світової літератури, рекомендуємо:

І.Методистам РМК (ММК)

1. Практикувати проведення тренінгів з теорії і практики розвитку ЕІ для вдосконалення фахової майстерності вчителів літератури.

2. Визначити 2-3  базових ЗНЗ по упровадженню презентованих на семінарі педагогічних технологій та досвіду формування емоційного інтелекту на уроках словесності (додатки).

3. Проаналізувати участь учителів світової літератури у пропаганді  досвіду через засоби масової інформації.

ІІ. Учителям

         1. Постійно працювати над підвищенням фахового й загальнокультурного рівнів для формуванням «емоційної грамотності» через участь у семінарах, конференціях, творчих групах. Опрацювати рекомендовану літературу.

3. Упроваджувати в навчальний процес досягнення  науки та перспективного педагогічного досвіду вчителів світової літератури області,  України, опановуючи педагогічні технології, які сприяють позитивній мотивації навчання: «Створення ситуації успіху», «Вітагенне навчання», «Активне навчання та критичне мислення» тощо.

           4. Періодично презентувати  результати своєї педагогічної діяльності на обласному ярмарку «Педагогічні сходинки освітян Полтавщини», у фахових виданнях всеукраїнського та обласного рівнів.         

ЛІТЕРАТУРА:

Андреева Н. Эмоциональный интеллект: исследование феномена. //Вопросы психологии. – 2006. –№3.

Достоєвський Ф.М. Про російську літературу. – 1987. – С.121.

Калошин В. Емоційний інтелект – головний показник ефективності використаня людських ресурсів. //Практична психологія та соціологія. –2008.– №4.

Лящ О. Фактори розвитку емоційного інтелекту сучасних підлітків. //Психологічні перспективи. – 2008. –№12.

Моргун В.Ф. Емоційний інтелект у багатовимірній структурі особистості // Постметодика. – 3 6(97). – 2010. – С.2 – 15.

Новак О.О. Шляхи розвитку емоційного інтелекту педагогічних працівників // Постметодика. – № 6(97). – 2010. – С.41 – 47.

В.Чирка, методист ПОІППО

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників обласного семінару-практикуму для вчителів

 світової літератури на тему:

«Емоційно-ціннісний підхід до викладання світової літератури»

Для  реалізації  емоційно-ціннісного  компоненту  пропонується

наступна група методів:

¾    Метод акцентування емоцій і цінностей. Сутність його полягає в тому, що вчитель різними способами організовує усвідомлення учнями цінності об'єкта вивчення.

¾    Метод адекватних емоцій. Сутність його в тому, що вчитель будує процес навчання так, щоб пробуджувати адекватні емоційні реакції учнів до об'єкта вивчення і пізнавальної діяльності. Особливу роль тут відіграє емпатія. Переймаючись почуттями вчителя, товариша, літературного героя, учень присвоює собі це почуття, пов'язуючи його з конкретним об'єктом. Щоб зрозуміти почуття іншого, необхідно самому пережити це почуття.

¾    Метод емоційно-ціннісних контрастів. Сутність його в тому, що вчитель, показуючи протилежні цінності і пробуджуючи протилежні почуття, загострює в учнів переживання значимих почуттів і усвідомлення необхідних цінностей та введення їх в систему ціннісних орієнтації особистості.

Прийоми, спрямовані на реалізацію емоційно-ціннісного компонента:

• Створення психорольових ситуацій. Сюди можна віднести такі ситуації, де створюються можливості для умовного самовираження особистості, програвання певної ролі у взаємодії з іншими людьми. Це  ігри, церемонії, ритуали, обряди і драматизації.

• Створення змагальної ситуації. Змагання, як уже говорилося, - важливий атрибут людського спілкування і потужний стимул народження спонукальних сил у колективі.

• Ситуації успіху-неуспіху.  Ситуації успіху - неуспіху постійно супроводжують процес досягнення особистістю чи колективом поставлених цілей.

• Ситуації новизни. Потреба в нових враженнях – одна з найважливіших потреб людини. Потреба в нових враженнях, переростаючи в пізнавальну потребу, продовжує грати свою роль у розвитку та становленні підлітка, юнака, дорослої людини. Свідоме створення ситуації новизни вимагає враховувати всю сукупність умов життєдіяльності колективу, конкретну психологічну обстановку, наявність інших виховних засобів в арсеналі педагога.

 • Ситуація емоційного вибуху. Прийом емоційного вибуху створює умови для включення резервних інтелектуальних та емоційних сил.

Методи і прийоми реалізації емоційно-ціннісного компоненту не прив'язані автоматично до тих чи інших моментів процесу навчання, що зумовлено специфікою виховання. Ці прийоми слід постійно передбачати, враховуючи особливості класу та кожної дитини.

У тактиці емоційно-ціннісного стилю навчання простежуються типові лінії поведінки вчителя:

 1) переважання ціннісно-смислової інформації, спрямованої на духовно-моральний розвиток учнів;

 2) орієнтація на емоційно-особистісний спосіб ставлення до навчальної інформації та взаємодії з учнями;

 3) підбір морально-розвиваючих завдань і створення ситуацій оцінки-взаємооцінювання-самооцінки в освітньому процесі.

Емоційно-ціннісний стиль навчання ефективно розвиває:

 • образне мислення учня і емоційно-моральну сферу його особистості, стимулює до саморефлексії та самопізнання, саморозкриття творчих здібностей та ціннісного ставлення до світу;

 • вчить емоційному й діалогічному стилю спілкування з людиною, співпраці та взаємоповаги, визнання його самоцінності.

Психолого-педагогічні прийоми, які сприяють створенню ситуації успіху на мотиваційному етапі навчальної діяльності:

1. Ефект Розенталя  або „Ефект навіювання”:  „Ти це можеш”,  „Тобі це вдається” тощо.

Якщо педагог буде переконувати учнів у реальності успіху, то успіх прийде. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, яких заохочували, досягли значно більших успіхів, ніж ті, кого ніяк не заохочували.

2. Прийом  „Емоційне прогладжування” – констатація будь-якого факту успіху, прищеплювання дитині віри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття.

3. Прийом „Анонсування” – репетиція майбутньої дії, яка створює психологічний настрій на успіх перед класом. Це можуть бути додаткові індивідуальні заняття з окремими учнями. Добре заздалегідь оголосити приклади запитань самостійної роботи чи назвати прізвища учнів, яких не передбачається опитувати на наступному уроці (або навпаки), можна провести пробну контрольну роботу тощо.

Психолого-педагогічні прийоми, які сприяють створенню ситуації успіху на організаційному етапі навчальної діяльності:

1. Прийом „Даю шанс” – це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, в якій учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

2. Прийом „Рушай за нами”. Алгоритм цього прийому такий:

• діагностика інтелектуального фону колективу;

• вибір інтелектуального спонсора;

• фіксація результату та його оцінка.

Наприкінці цей прийом реалізується за допомогою окремих учнів, які „ведуть” за собою невстигаючих.

3. Прийом „Емоційний сплеск” корисний дітям, які емоційно реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя – у кожного учня вивільнити енергію, ініційовану теплим словом підтримки вчителя.

4. Прийом „Навіювання” побудований на точному розрахункові, в якому головне – вибір гносеоносія, тобто джерела інтелектуального збудження. Алгоритм прийому такий:

• реалізована або несподівана радість учня;

• підтримка педагога;

• „збудження” окремих членів колективу (наприклад, створення ситуації

 змагальності);

• підтримка вчителем „збуджених”;

• поява нових стимулів для саморозвитку кожного.

5. Прийом „Еврика”. Створюються умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, несподівано відкриває в собі невідомі досі здібності. Завдання вчителя – помітити це глибоко особисте відкриття, всіляко підтримати дитину, поставити нову мету і надихнути на її досягнення. Допомога вчителя у створенні ситуації відкриття має бути ненав`язливою, прихованою.

6. Прийом „Навмисна помилка”. Можна застосувати з урахуванням віку і знань учнів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання.

Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам`ятати про два основні правила:

• формування свідомого ставлення до результату навчальної діяльності має слугувати перетворенню результату на мотив для нової пізнавальної діяльності;

• у кожної дитини є задатки, які можуть розвинутися у здібності.